Купальські витівки

Ще в давні часи липнева ніч з 6 на 7  вважалася наповненою особливою енергією та містикою. В дохристиянські часи це вважалося днем літнього сонцестояння, коли наставала найкоротша ніч. З приходом християнства все кардинально змінилося. 7 липня Церква вшановує свято Різдва Іоана Предтечі, тому день Івана Купала присвятили цій важливій події. Назва походить від слова "купатися". Хоча в дохристиянські часи вона була пов'язана з язичницьким богом квітів Купалою.

Святкування літнього свята відбувається біля річок та водоймищ. Молоді хлопці та дівчата стрибають через ватру — велике вогнище. Якщо вогонь не роз’єднає їхні руки під час стрибка — парі бути разом та будувати щасливе життя.  Дівчата без пари в цей вечір плетуть вінки та запускають їх водоймою. Той вінок, що попливе далеко, віщує дівчині швидке весілля. Якщо ж вінок тоне — цього року весілля дівчини не відбудеться. З цим святом також пов’язана й історія квітки папороті. Лише у Купальську ніч на папороті розцвітала чарівна вогняна квітка щастя — кочедижник, тому всі охочі йдуть у ліс шукати її.

6 липня в нашій бібліотеці теж заквітчалася  Купайлиця, запрошуючи всіх на купальські витівки «На калину роса впала – у нас в бібліотеці Купала ». Віддаючи шану традиціям нашого народу ми разом з дітьми прикрашали Купальське дерево (Купайлицю) квітами, танцювали та співали купальських пісень, а ще стрибали через імпровізоване вогнище, грали в ігри, відгадували загадки , проводили купальські конкурси. Свято закінчилось, як і в давнину , ламанням Купайлиці.