Ветерани завжди в строю!

Незважаючи на свій поважний вік знову завітав до нас наш великий друг, ветеран Великої Вітчизняної війни, почесний громадянин міста Вінниці - Іван Григорович Павлов. Знову і знову пам'ять повертає його в ті буремні роки, коли він молодий лейтенант-росіянин захищав українську землю від окупантів.
Іван Григорович народився 16 січня 1918 року в с. Оші Шереметівського району Татарської АРСР в багатодітній хліборобській родині. У 1941 році закінчив Грозненське військово-піхотне училище. 18 червня 1941 року призначений начальником штабу 2-го батальйону 90-го танкового полку 45-ої танкової дивізії. З перших днів Великої Вітчизняної війни воював під Хмельницьким, Тернополем, Хмільником. 18 липня 1941 року в бою під Вінницею І. Г. Павлову довелось взяти на себе командування батальйоном, а згодом і полком, рештки якого вивів з оточення. Був важко поранений та контужений. Врятувала його від смерті місцева жителька Наталія Хоменко, яка згодом допомогла йому втекти з концтабору. Разом створили підпільну групу, друкували і розповсюджували листівки, передавали інформацію партизанам, переховували бійців, які втекли з полону.

Після війни працював у народному господарстві. Багато сил та енергії віддає військово-патріотичному вихованню молоді, займається пошуковою роботою. Нагороджений багатьма орденами та медалями. Рішенням №107 виконкому Вінницької міської Ради народних депутатів від 22.02.1994 року за активну участь в обороні та визволенні м. Вінниці від німецько-фа-шистських загарбників, особистий внесок у відбудову та розвиток міста, за активну участь у пдтріотичному вихованні молодого покоління вінничан. Павлову Івану Григоровичу присвоєно звання «Почесний громадянин м. Вінниці».