Грачі летять в Баграм

Щорічно в Україні 15 лютого відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. У цей день 1989 року була поставлена крапка – останній солдат завершив афганську війну. Та багато людей, які проживають в Україні, і зараз часто повертають свою пам’ять назад, у страшні дні за тисячі кілометрів від рідної землі.
Саме тому у нашій бібліотеці з нагоди відзначення державних свят та інших визначних і знаменних дат традиційно відбуваються заходи для читачів за участю гостей бібліотеки. Цього разу студенти Вінницького міжрегіонального вищого професійного училища зустрілися у стінах бібліотеки з військовими журналістами газети "Крила України".

До бібліотеки завітали Заслужений журналіст України підполковник запасу Віктор Гедз та підполковник Олексій Тригуб, які розповіли молоді про колишніх учасників далекої афганської війни. Свого часу з матеріалів, що побачили світ у газеті "Крила України", вони склали збірки про воїнів-афганців. Це – книги "Авіатори. Книга пам'яті про загиблих в Афганістані військових авіаторів" та "Нас винты поднимут над землей Афганской". Не так давно була видана чергова книга – "Грачи" летят в Баграм". Ця книга - результат роботи Володимира Алексєєва, Олексія Тригуба та Віктора Гедзя з розробки цієї тематики протягом останніх кількох років.

Вона розповідає не лише про бої, в яких приймали участь "грачі" Су-25, "грифи" МіГ-23, "стрижі" Су-17, "бджілки" Мі-8, "крокодили"Мі-24 та "вагони"Мі-6, а й про інше, мирне життя воїнів обмеженого контингенту, з усіма його проблемами та радісними миттєвостями. Її герої - люди, наші співвітчизники, котрі пройшли крізь горнило Афганістану, та не стали після цього менше цінувати життя. 

Величезну допомогу у створенні нарисів надали колишні "афганці" Віктор Андрієвський, Сергій Кушнір, В'ячеслав Портенко, Ігор Неділько та багато інших. На жаль, колишній комендант гарнізону Баграм Віктор Андрієвський не дожив до того дня, коли його спогади про будні виконання "інтернаціонального обов'язку" стали частиною окремої книги, проте ці живі розповіді, з гумором та суворими буднями, безперечно, допоможуть читачеві краще відчувати те, як жили радянські люди в Афганістані.

Для усіх героїв нарисів, опублікованих в цій книзі, Афганістан став частиною біографії, одним з епізодів. Після повернення з війни вони продовжили жити, досягли значних успіхів у професійній майстерності та особистому житті. Через афганське пекло пройшли понад 160 тисяч наших співвітчизників, – говорить Олексій Тригуб. – Не повернулися з війни 3360 синів України. Учасники бойових дій на власні очі бачили страждання і кров, пропустили біль людських втрат крізь свою душу. Здавалося, вже ніколи вони не воюватимуть. Та сьогодні багато з них воюють, вже захищаючи рідну, українську землю. 

Після десятиліть миру вони стали до строю, щоб боронити свій край. І це – їх патріотичний шлях. Наші журналісти не раз розповідають про епізоди Афганської війни, – продовжує Віктор Гедз. – Та цю історію неможливо закінчити раз і назавжди. Тому, що кожна людина бачить війну по-своєму, пропускаючи усі події крізь біль власної душі. Сьогодні триває чергова війна – українсько-російська. І наша робота – писати правду для тих, хто боронить нашу землю. Слухаючи слова журналістів, студенти не раз відкривали для себе ту чи іншу цікаву подію, що відбулася кілька десятиліть тому на далекій афганській землі. Багато з них ще не раз прийдуть у бібліотеку, щоб дізнатися про своїх славних співвітчизників.