«В вас мудрість
вічна і любов жива...
А хтось же вас
народжував, слова,
Хтось ті суцвіття
звуків винаходив,
Що стали потім
мовами народів.»
Станіслав Тельнюк
24 травня
відзначається День пам’яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія, він же
День слов’янської писемності і культури. В
Україні цей день встановлений «…на підтримку ініціативи органів
державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних
організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини
слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом
Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня
2004 року.Окрім України, День слов’янської писемності і культури відзначають
також в Росії, Білорусі, Болгарії, Сербії, Словаччині, Македонії, Чорногорії,
Чехії.
Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в
історії будь-якого народу. Це одне з найістотніших знарядь культури, яке у
просторі і часі розширює функціонування мови. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з'явилася
лише після хрещення Русі, коли з Візантії і Болгарії було завезено богослужебні
книги. Ось як, наприклад, писав Аврелій Августин, відомий як Августин Блаженний
(354-430 р. н.е.): "Те суб'єктивно розумне, що існує в нас, тобто те, що
розумом обдароване й розумно-об'єктивне творить чи керується ним, пов'язується
певними природними зв'язками спілкування з тими, з ким у неї цей розум
спільний. Але оскільки людина не могла б установити надійного спілкування з
іншою людиною, якби вони між собою не розмовляли і таким чином не передавали
одна одній свої почуття й думки, то це об'єктивно-розумне знайшло потрібним
позначити предмети словами, тобто певними звуками, що є знаками...".
Перший історик
давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець
Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про
письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма.
Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож
користувалися рисками й зарубками.
Другий етап – після прийняття християнства, коли
вони почали писати римськими й грецькими письменами.І було так доти, поки
великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений
алфавіт. Мова, яку запровадили
Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.
Відзначаючи чудове
свято,що сягає глибини віків,вдячні нащадки вшановують і його фундаторів – святих
рівноапостольних Кирила і Мефодія,які заклали основу слов’янської писемності. Слов’янська
писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав
назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став
Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів
старший брат Мефодій.
Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької,
суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені
дві абетки — глаголиця і кирилиця. Їх
історична місія датується 863роком, коли вони на прохання князя Великої Моравії
Ростислава та відповідного доручення візантійського імператора розпочали
створення першої слов’янської азбуки – кирилиці-глаголиці та норм першої літературної
мови слов’ян – старослов’янської. Їх важка праця слугувала благородній меті:
допомогти слов’янам в їх духовному пориванні вивчати й проповідувати
істинну християнську віру рідною мовою.
Тому молода
європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує
слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому
становленню й української писемності. Під час присяги наших президентів на
вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення
незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це –
Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту
літературно-писемною мовою, переклад, який зробили Кирило і Мефодій.
У День слов'янської писемності та культури хочеться
віддати шану і сказати: "Вічная пам'ять і вічная слава братам Кирилу і
Мефодію".
Коментарі
Дописати коментар