Люди війни і перемоги

   Продовжучи цикл виставок «Маленькі люди в Великій історії» пропонуємо вашій увазі виставку світлин наших користувачів, безпосередніх учасників бойових дій у Другій світовій війні. По краплинках збиралась інформація та фото: по родинних альбамах, із розповідей родичів, про тих, кому прийшлось боронити нашу землю в буремні сорокові.   І ось спогади, гордість і смуток в очах …     

Багато років поспіль наша бібліотека на Замості була улюбленим місцем зустрічі ветеранів тієї великої і страшної війни. Вони з радістю приходили сюди спілкувалися з молоддю та один з одним. А тепер,переглядаючи світлини тих часів,ловимо себе на думці,що нікого з цих усміхнених і мужніх людей не залишилось. Вони відійшли у вічність,залишивши по собі щемливі,теплі спомини. Зараз кожен кому не лінь робить спробу судити про Другу світову війну «по своєму» . Але незаперечно одне:люди різних країн і національностей любили життя,мріяли про щастя своїх дітей на вільній землі,але вони знали, що для здійснення цієї мрії потрібно перемогти нацистських окупантів і пішли на смерть заради цієї перемоги.

 Обличчя війни і перемоги… Безкінечно можна розглядати ці старі фото таких ще молодих людей. Вражає їх спокійна краса,мужність і,водночас,їх надзвичайна скромність. Це тільки мить,а все життя попереду.

Нарушев Олег Юрійович - добровільно поїхав на фронт в віці 14 років. Закінчив спеціальну школу розвідників. Цей хлопчик у складі розвідгруп здійснив 9 бойових стрибків з парашутом у ворожий тил. Брав участь у штурмі Берліна. А після війни разом з друзями вирішив організувати бібліотеку,тепер це наша бібліотека –філія №8 на Замості .І до кінця свого життя Олег Юрійович був вірним і відданим другом нашої бібліотеки.

Павлов Іван Григорович. Хлопець з далекого села Оша Татарської АРСР,якого доля назавжди пов`язала з Вінниччиною,яку він захищав під час війни,де був важко поранений,зазнав полону. Кажуть,що є такі люди від яких і в житті інших стає світліше. Таким був Іван Григорович.

Першина Катерина Андріївна. Лікар фронтового шпиталю. Молода дівчина-студентка медичного інституту взяла на свої ніжні плечі непомірний тягар роботи лікаря-хірурга. Людина з красивою душею і чистим серцем.

Все далі линуть у вирій, ті страшні воєнні роки, але пам᾿ять  живе в серцях  наступних поколінь. День пам’яті та примирення і День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Війна скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Колектив бібліотеки щиро вітає всіх

зі святом!!!