Чарівник дитячих душ

 Легендарний творець казки про Цибуліно, письменник Джанні Родарі, прожив важке, але надиво яскраве і щасливе життя, бо присвятив його улюбленій справі: творчості на радість самим вдячним і щирим читачам – дітям. Його твори «Пригоди Цибуліно», «Джельсоміно в країні брехунів», «Пригоди Блакитної Стріли» - це класика дитячої літератури, що зростила безліч поколінь.

Звідки ж взявся цей невгамовний фантазер з відкритим добрим обличчям, що дивиться на нас з обкладинок книжок? Майбутній письменник народився 23 жовтня 1920 року в містечку Омен на півночі Італії. Його батько Джузеппе мав маленьку пекарню. Однак коли Джанні виповнилося 9 років, його сім'я позбулася  єдиного годувальника –  Джузеппе поліз у величезну калюжу рятувати кошеня, застудився і помер від запалення легенів. Щоб якось прожити, мати влаштовується служницею в багатий будинок.

Ну, а синові довелося піти в духовну семінарію – єдине місце, де бідняків не лише навчали, але одягали і годували. Ким тільки не мріяв стати Джанні! Пристрасно любив малювати, намагався навчитися грі на поганенькій скрипці, хотів робити іграшки «з вигадкою», які б не застарівали... Ні в одній з цих справ він не досяг успіху. Зате пізніше він наділить талантом скрипаля свого героя, майстра Грушу, а іграшки стане робити... з слів. Першу «практику» придумування історій Родарі пройшов, коли працював учителем молодших класів. Втім, про те, що він стане казкарем, Джанні тоді не підозрював…

Незабаром вибухнула війна. Родарі пощастило, він з дитинства був дуже хворобливим, тому призову в армію уникнув. Але коли фашиський режим Муссоліні знищив двох його друзів, а брата Чезаре відправив в концтабір, Джанні, подібно багатьом іншим чесним італійцям, вступив в рух Опору, а у 1944 році вступив в Компартію. Не будемо забувати, що в ті часи комуністи не асоціювалися з престарілими ретроградами, це були відважні борці за соціальну справедливість і рівність.

Після війни Родарі отримав партійне завдання – почав працювати журналістом у газеті італійських комуністів «Л’Уніатські» («Єдність»). Знаючи про минулий досвід  роботи з дітьми, редактор запропонував Джанні вести в газеті спеціальну рубрику «Дитячий куточок».

Нове заняття прийшлося Родарі до душі. Його забавні вірші та коротенькі казки користувалися популярністю і незабаром його призначили редактором вже цілого дитячого журналу «Pioniere» («Піонер»). Саме на його сторінках у 1951 році вперше була опублікована перша об'ємна казка «Il Romanzo di Cipollino» («Роман про Цибуліно»), пізніше перейменована в «Le avventure di Cipollino» («Пригоди Цибуліно»).

У казці повною мірою розкрився головний талант автора –  уміння обгорнути серйозні ідеї в захоплюючу форму. Виходило це настільки природно, що не виникало сумнівів – автор не перекладає революційні ідеї на дитячий мову, а творить від душі, з задоволенням купаючись у морі фантазії. А ідея нікуди не дінеться, адже казка – це ще й особистість автора.

Історія боротьби пригнобленого народу проти багатих утриманців вийшла у Родарі яскравою, веселою і жвавою. У ній є дружба і зрада, сміливість і боягузтво, а перемога дається героям не так вже й легко. Овочевий вигляд персонажів і казкова форма давали автору роздолля для метафор, пародій і каламбурів. Ось їдкий і безжурний хлопчисько Цибуліно, ось червоний і самовдоволений синьйор Помідор, ось борсається пристосуванець- адвокат Горошок, ось барон Апельсин, пузо якого возять на візку.

1960-й рік  можна назвати піком його літературно- дитячої творчості. У 1958 році виходить нова казка Родарі «Джельсоміно в країні брехунів» про хлопчика з чарівним голосом, який, потрапивши в зачаровану країну ошуканців, звільняє мешканців від влади брехливого короля і повертає їм правду. Два роки по тому опубліковано збірку «Вірші в небі і на землі».

Після цієї роботи Родарі пише цикл «Казки по телефону» (1962) - короткі кумедні історії, героями яких робить звичайних італійських дітлахів. У 1964 році виходить ще одна чудова казка Джанні Родарі «Подорожі Блакитної стріли» про пригоди іграшок з магазину Феї, які самі шукають собі власників зі списку бідних дітей, чиї батьки не можуть дозволити собі купити святковий подарунок.

Ця казка осяяна помітним сумом письменника. Роздумуючи про те, чому ж дітям доводиться страждати в цьому недосконалому світі, герої казки змушені працювати нарівні з дорослими, а маленька дівчинка замерзає з лялькою в руках. Особливу увагу автор приділяє необхідності хорошої освіти для дітей. Ця тема знайшла відображення в книзі «Які бувають помилки», де граматичні помилки оживають і стають головними дійовими особами.

А в 1966 році окремим виданням вийшла казка «Торт у небі». У цьому оповіданні автор описує, як замість атомної бомби в небі над Італією з'явився, на радість всім дітям, гігантський торт. Казки Родарі справедливо називають «іграшками з слів». Вони витончено написані, легкі для сприйняття, захоплюючі, як карнавал. Добрі і мудрі твори іскряться фантазією і в той же час відображають реальне життя, за що ще більш улюблені і цікаві читачеві.

Паралельно з письменницькою діяльністю Джанні Родарі все життя працює як журналіст. У 1957 році здав іспити, щоб підтвердити це професійне звання. Працював в журналі для юнацтва «Авангард», в газеті «Паезе сірка», де до кінця життя був літературним співробітником.

У 1967 році Джанні Родарі визнаний кращим письменником Італії. До автора, нарешті, прийшло визнання, його книги видаються мільйонними тиражами і перекладені на десятки мов світу. Родарі ще раз підтвердив свій геніальний талант в 1970-у, коли отримав Міжнародну золоту медаль імені Ганса Християна Андерсена – найвищу нагороду в дитячій літературі.

У 70-і роки з-під пера письменника виходить цикл творів «Як подорожував Джованніно на прізвисько Нероба», «Граматика фантазії» (1973), «Жив був двічі барон Ламберто».

До кінця 70-х у Джанні Родарі погіршилося здоров'я: письменник страждав поганим кровообігом через захворювання судин ніг. Лікарі наполягли на операції, але чоловік не переніс її і помер на операційному столі 14 квітня 1980 року в Римі.

У 1973 році в СРСР був поставлений фільм-казка «Цибуліно» Тамари Лисициан, де Джанні Родарі зіграв самого себе, тобто автора.

Як писав Джанні Родарі в своїй єдиній книзі для дорослих ( «Граматика фантазії»), «в дійсність можна увійти з головного входу, а можна влізти –  і це куди цікавіше –  через кватирку». Сам він так завжди і робив. Твори Джанні Родарі наповнюють яскравими барвами світ дитинства і їх просто неможливо забути! У його казках вирує справжнє життя, вони вчать дітей розрізняти Добро і Зло та прагнути до кращого.