Капелюхи існують щонайменше з 3000 р. до н. е. З тих стародавніх часів капелюхи
виконували абсолютно різноманітні цілі, починаючи від простого захисту від
сонця, дощу та холоду, до позначення статусу та звання. Капелюхи зазнали
колосальних змін – яких тільки чудернадських форм і розмірів їм не надавали!
Головні убори дозволяють людині, яка їх носить, бути абсолютно ким (або чим)
завгодно, а також вносять певну родзинку в стиль, підкреслюючи особливість і незвичність
вбрання.
Про капелюхи можна говорити довго, а ще можна прочитати книги, в яких
вони зіграли надзвичайно важливі ролі для сюжету.
«Мандрівний замок Хаула»
Джонс Діана Вінн
Чи думала проста капелюшниця Софі, найстарша з трьох сестер (а всім відомо, що народитися найстаршим із трьох дітей – неабияке безталання), що її життя перетвориться на суцільну пригоду. Зачаровані принци, відьми, чаклуни, опудала... і до чого тут взагалі капелюшки?
"До потрібного капелюшка даму треба підводити поступово, – говорила Фанні. – Спочатку покажи ті, котрі їй не вельми личитимуть, і тоді як тільки дама приміряє потрібний капелюшок, вона відразу зрозуміє, у чому різниця"
«Капелюх чарівника»
Янссон Туве
Мумі-троль
та його вірні друзі не можуть всидіти на місці без пригод. Але такої
неймовірної пригоди годі було сподіватися! Здавалося б, звичайний капелюх
творить справжні дива, змінює предмети, може змінити навіть Мумі-троля – так,
що ніхто його не впізнає. Ніхто, окрім, звичайно, мами.
«Не капелюх прикрашає людину, а
людина – капелюх.
«Сортувальний Капелюх доспівав свою
пісню, і Велика зала аж задзвеніла від оплесків.
— Коли відбирали нас, він співав
іншу пісеньку, — зауважив Гаррі, аплодуючи разом з усіма.
— Щороку він співає щось інше, —
пояснив Рон. — Капелюхове життя, мабуть, страшенно нудне. Думаю, він
цілісінький рік тільки те й робить, що складає собі нову пісню.»
Аліса в
Країні Див»
Керрол Льюіс
Це
дивовижна казкова історія про дівчинку Алісу, яка одного разу, провалившись у
кролячу нору, несподівано опинилася в химерній Країні Чудес. Аліса стає
учасницею багатьох чудернацьких пригод і знайомиться з новими друзями – Капелюшником,
Солоним Зайцем, Чеширським Котом та іншими.
«– Знаєш, чому мене називають Капелюшником?
– Тому що ви носите капелюх?»
– ... ні. Тому що коли по рядах ходить капелюх, я завжди в нього щось кладу. Філантропія!»
«Хіба капелюхи бувають живі? — По-по-дивися сам.»
Коментарі
Дописати коментар