Люди і долі

Кажуть, що велике видно на відстані. Чим далі в історію відходять роки Другої світової війни, тим краще осягається подвиг народу, його мужність і відданість.

20 березня  - не просто дата в календарі кожного вінничанина. Визволення Вінниччини має свою сторінку в літописі тієї страшної війни. 99 днів і ночей тут гриміли запеклі бої. Сотні патріотів за мужність і героїзм, проявлені в боротьбі з ворогом, удостоєні нагород Батьківщини.

Важко сказати скільки книжок написано про ту війну. Але особливий інтерес завжди викликали  документи тієї пори.

Продовжуючи цикл виставок «Маленька людина в Великій історії», пропонуємо вашій увазі виставку одного документа "Люди і долі", в якому як в краплі води, відображається людське життя.

Фронтові листи! Пожовклі, вицвілі від часу, вони незримою ниткою пов’язували автора з домом, з рідними,  давали надію на зустріч.

Досі зберігається в сімейному архіві вінничанки Садовнікової Ж.П. лист від батька, як найдорожча реліквія. Жанна Павлівна - ровесниця нашого Визволення, народилась в буремному 1944 році. А її батько Зайцев Павло Дмитрович,1917 року народження, загинув в 45-му. Листи – це все, що залишилось від батька. В них його голос, який ніколи не змовкне, як би далеко не відійшов час. 

Долі мільйонів українців, а серед них і багатьох тисяч вінничан, обпалила своїм безжалісним вогнем ця найжорстокіша і найкровопролитніша в історії людства війна. Сьогодні , як ніколи, усім нам, а особливо молоді, потрібна правда і пам’ять про покоління тих людей, які чесно і до кінця виконали свій громадянський обов’язок, захищаючи Батьківщину від ворога.